Виховна робота

Коронавірусна інфекція

Рекомендації щодо профілактики захворювання на COVID-19

      1) проводити наскрізне провітрювання приміщень та проведення вологих прибирань із               використанням дезінфекційних засобів у приміщеннях;

• 2) не допускати до роботи осіб з ознаками інфекційного захворювання;
• 3) виділити приміщення для тимчасової ізоляції осіб з ознаками гострого респіраторного захворювання (в разі виявлення такої особи, вжити заходів для ізоляції від здорових осіб та негайно повідомити про випадок відповідний заклад охорони здоров'я);
• 4) обмежити масові заходи в закритих приміщеннях;
• 5) забезпечити необхідні умови для дотримання працівниками правил
  особистої гігієни (рукомийники, мило, одноразові рушники, серветки тощо);
• 6) проводити регулярну обробку рук спиртовмісним засобом та/або мити їх з милом;
• 7) забезпечити медичні пункти необхідними засобами та обладнанням (термометрами, бактерицидними випромінювачами, дезінфекційними та антисептичними засобами, засобами особистої гігієни та індивідуального захисту тощо);
• 8) дотримуватися правил респіраторної гігієни (при кашлі та чханні прикривати рот і ніс серветкою або згином ліктя; відразу викидайте серветку в контейнер для сміття з кришкою і обробляйте руки спиртовмісним антисептиком або мийте їх водою з милом);
• 9) користуватися одноразовими масками при необхідності, проводити їх заміну, як тільки вони стануть вологими чи забрудняться.

Основні симптоми короновіруса

МОЗ (поради про захист від короновірусу)

Як правильно мити руки, щоб захистити своє здоров`я від вірусів

ЗАХИСНІ ЛАЙВХАКИ

ЗУПИНЕМО РОЗПОВСЮДЖЕННЯ КОРОНОВІРУСУ

СИЛА СОЦІАЛЬНОГО ДИСТАНЦІЮВАННЯ

15.04.2020 р.

Добрий день! В рамках місячника з охорони праці та безпеки життєдіяльності, який проходить кожного року, ознайомтесь з такою темою

Виховна година на тему: "ВІЛ. Міфи та Реальність"

На сьогодні ВІЛ-інфекція поширена по країнах усіх континентів і її поширення в світі носить назву пандемії ВІЛ/СНІДу, а в Україні розвивається епідемія ВІЛ/СНІДу. В країні зареєстровано понад 170 тис. ВІЛ-інфікованих, але за підрахунками експертів про свій ВІЛ-статус знає лише третина інфікованих; загальна кількість людей, які живуть з ВІЛ в Україні, сягає 377 600.
Проблема в тому, що малий відсоток молоді в Україні знає напевно, що таке ВІЛ і як від нього захиститись. Тому сьогодні розберемо це детальніше.
ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).
Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.
U-Report запитував українську молодь про ВІЛ та їхній досвід звернення до лікарень для консультації. Виявилось, що лише 26,7% респондентів відвідували лікарню, щоб отримати консультацію чи лікування, пов’язане з ВІЛ чи репродуктивним здоров’ям. Можливо, факт того, що інформацію про це вони хочуть отримувати саме в інтернеті чи соціальних мережах (60,9%) або ж в школі, коледжі.

Хоча U-репортери вказали, що 85,9% з них звернулися б в медичний заклад, якби потребували тестування чи ліки. Найважливішим же в таких закладах виділили конфіденційність (62,6%), вартість (40,9%) та привітний персонал (37,1%).

Чи цікавляться українці взагалі інформацією про ВІЛ-інфекцію?

Ми запитували також у U-репортерів про це, 75,1% відповіли, що самостійно не цікавляться, але натрапляють на інформацію в новинах.

56% цікавляться інформацією про міфи, які пов’язані з ВІЛ-інфекцією. І ось ми зібрали деякі.

ВІЛ. Міфи та реальність.

1. ВІЛ передається при поцілунку, кашлі і чханні
   Слина, мокротиння, сльози, піт, сеча, блювотні маси не можуть стати причиною зараження ВІЛ. Так само абсолютно безпечними є обійми і рукостискання.
2. Можна заразитись вірусом через побутові предмети - посуд, одяг, телефон, унітаз і т.д.
   Це неможливо так само, як і зараження через їжу, яку приготувала ВІЛ-інфікована людина.
3. ВІЛ можна підхопити через укуси комах, через шерсть кішки, укус собаки чи контакті з дикою твариною.Комарі, мухи, клопи, воші та тварини не можуть переносити вірус імунодефіциту.
4. Анальний секс не може бути причиною зараження.
   Будь-який сексуальний контакт без презерватива (анальний, вагінальний, оральний) може стати причиною зараження.
5. ВІЛом не можна заразитись в салонах краси.
    Будь-які інструменти, які багаторазово використовують для ін’єкцій, пірсингу, татуювання, можуть стати причиною інфікування. Переконайтеся, що майстер простерилізував інструменти.
6. ВІЛ-інфікована жінка не може народити здорову дитину.
    Без будь-якого лікування ВІЛ-інфіковані матері передають вірус новонародженим приблизно в 25% випадків із ста. Більш того, за допомогою сучасного лікування цей рівень знизився ще на 2%.
7. ВІЛ поширюється через голки, увіткненні в сидіння кінотеатрів або автомати роздрібної торгівлі.
    Не існує задокументованих випадків подібної передачі інфекції.

Підіб’ємо підсумки

ВІЛ ПЕРЕДАЄТЬСЯ:

• Через кров - при потраплянні крові чи інших біологічних рідин, що містять кров (сперма, виділення піхви, грудне молоко) від ВІЛ-інфікованої особи до здорової людини. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами.
• Статевим шляхом - під час незахищених статевих стосунків, незалежно від того чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.
• Внаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини під час вагітності, пологів та годуванні груддю. Ризик інфікування зростає під час годування дитини груддю, при важкому перебігу хвороби у матері та складних пологах.

ВІЛ НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ:

• При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні
• У лазні та сауні
• Під час поцілунків
• Обіймах та рукостисканні
• При чханні та кашлі
• Через поручні, дверні ручки, столи, стільці
• При укусах комарів чи інших комах.

Як захистити себе від ВІЛ/СНІДу

Найчастіше – у понад 70% випадків - ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Тому фахівці рекомендують використовувати презервативи, утримуватись від сексуальних контактів з незнайомими партнерами, а маючи постійного партнера, зберігати вірність.

Вірусом імунодефіциту можна заразитись через кров, тому дуже важливо, щоб для ін’єкцій використовувались лише одноразові стерильні шприци і голки, а інструменти для пірсингу, татуювань, манікюру тощо – стерилізувались.

ВІЛ також передається від матері до дитини під час вагітності, пологів та грудного вигодовування. В цьому випадку лікарі проводять антиретровірусне лікування матері під час вагітності та пологів, призначають кесарів розтин та рекомендують штучне вигодовування.

Джерело: офіційна сторінка Міністерства охорони здоров’я України.

17.04.2020 р.

ВЕЛИКДЕНЬ ВДОМА

21.04.2020 р.

23.04.2020 р.

Добрий день! В рамках тижня  психології, ознайомтесь з такою темою

Виховна година на тему: "Як соцмережі впливають на наш настрій, сон, психічне здоров'я і стосунки"

В огляді BBC Future - останні та найбільш масштабні дослідження того, як соціальні медіа, насамперед, Facebook, Twitter та Instagram, впливають на наше психічне самопочуття.

Три мільярди людей в усьому світі, тобто близько 40% населення, користуються соціальними мережами в інтернеті. Ми витрачаємо на них в середньому дві години щодня: публікуємо дописи, обмінюємося фото, реагуємо на пости друзів.

Щохвилини користувачі соцмереж відправляють майже півмільйона твітів та фотографій у Snapchat.

Якщо соціальні медіа відіграють у нашому житті таку велику роль, то дуже важливо усвідомлювати, як вони впливають на нас.

Чи не жертвуємо ми заради онлайн-спілкування нашим психічним здоров'ям та гарним самопочуттям і чи не марнуємо ми свій дорогоцінний час? Що кажуть про це наукові дослідження?

СТРЕС

Соціальні мережі - це місце, де ми нерідко висловлюємо своє обурення з приводу будь-чого, від неякісних послуг до політичних проблем. Це дозволяє нам випустити пару, але перетворює нашу стрічку новин на безкінечний потік негативу.

2015 року дослідники Центру Pew Research у Вашингтоні спробували з'ясувати, чи соцмережі насправді звільняють нас від негативних емоцій, чи спричиняють більше стресу.

Опитування, в якому взяли участь 1800 людей, показало, що жінки набагато більше, ніж чоловіки, відчувають стрес від соцмереж. Найбільшим джерелом негативу вони назвали Twitter, оскільки він постійно нагадує про неприємні ситуації в житті інших людей.

Twitter, однак, також виступав ефективним засобом знизити наслідки стресу: що більше жінки ним користувалися, то менш напружено почувалися.

Цікаво, що в чоловіків такий ефект не спостерігався. На думку дослідників, вони не беруть соціальні мережі так близько до серця, як жінки. В цілому дослідники дійшли висновку, що користування соцмережами пов'язане із "порівняно низьким рівнем стресу".

НАСТРІЙ

У 2014 році австрійські дослідники з'ясували, що 20 хвилин, проведені у Facebook, залишали користувачів у гіршому настрої, ніж після перегляду інших сторінок в інтернеті. Вочевидь, це було пов'язано з тим, що користування соцмережою здавалося їм марнуванням часу, вважають науковці.

На думку дослідників із Каліфорнійського університету, хороший чи поганий настрій здатен швидко поширюватися між користувачами соціальних мереж.

У період з 2009 по 2012 рік науковці проаналізували емоційну складову понад мільярда статусів близько 100 мільйонів користувачів Facebook

ТРИВОЖНІСТЬ

Дослідники також спробували з'ясувати, як соцмережі впливають на загальний рівень тривожності, сон та концентрацію уваги.

Дослідження, опубліковане в журналі "Комп'ютери та поведінка людини" (Computers and Human Behaviour), встановило, що люди, які користуються сьома та більше соцмережами, мають втричі вищий загальний рівень тривожності, ніж користувачі 0-2 платформ.

Втім, як і чому саме соціальні медіа викликають занепокоєння, науковцям не відомо.

Дослідження 2016 року, проведене в Університеті Бабеш-Боляї в Румунії, що присвячене зв'язку між соціальною тривожністю та користуванням соцмереж, дало змішані результати.

ДЕПРЕСІЯ

Хоча деякі минулі дослідження виявляли зв'язок між депресією та користуванням соцмережами, нові розвідки в цій галузі свідчать про зворотній ефект.

Два дослідження, в яких брали участь понад 700 студентів, показали, що симптоми депресії, як-от поганий настрій, відчуття меншовартості та розпачу, пов'язані з якістю онлайн-спілкування.

У тих, кому віртуальна комунікація приносила переважно негативні емоції, депресивні симптоми були вищими.

Схоже дослідження, проведене в 2016 році за участю 1700 людей, виявило, що ризик депресії та тривожності був втричі вищий у тих, хто користувався кількома соціальними медіа-платформами.

Серед причин, названих дослідниками, було насамперед віртуальне цькування, спотворене уявлення про життя інших людей.

§     Як оздоровити своє онлайн-життя

Вчені, однак, також вивчають, як соціальні медіа можуть виявляти симптоми депресії, що допоможе швидше звернутися по професійну допомогу.

На замовлення компанії Microsoft дослідники обстежили 476 користувачів Twitter та проаналізували їхні профілі в соцмережі, звертаючи увагу на стиль дописів, емоції, тип взаємодії з іншими користувачами та ознаки депресивної поведінки.

За допомогою цих даних вони розробили анкету, яка дозволяє у семи з десяти випадків спрогнозувати ризик депресії ще до появи перших симптомів.

Минулого року науковці з Гарвардського університету та Університету Вермонта розробили аналогічний інструмент для аналізу фотографій в Instagram, який має таку саму ефективність. В дослідженні брали участь 166 користувачів мережі.

СОН

Переважну частину своєї історії люди проводили вечори в темряві, і лише в останні століття в наших спальнях з'явилося штучне освітлення.

Дослідження свідчать, що воно пригнічує вироблення гормону мелатоніну, який сприяє сну. Найгірше впливає на нього блакитне світло від екранів смартфонів та ноутбуків.

Отже, звичка перевіряти перед сном стрічку новин у Facebook чи Twitter погано впливає на якість сну.

Минулого року дослідники з Пітсбургського університету опитали 1700 людей віком від 18 до 30 років про те, як вони користуються соцмережами.

Вчені виявили, що блакитне світло, яке випромінюють наші ґаджети, відіграє суттєву роль у порушенні сну.

Найгірший впливав не загальний час, проведений у мережі, а частота заходів до неї, що свідчило про "нав'язливу звичку" постійно перевіряти оновлення.

Дослідники, однак, не з'ясували остаточно, чи саме соціальні мережі спричинюють розлади сну, чи це ті, хто вже страждає на безсоння, проводять більше часу в мережах.

ЗАЛЕЖНІСТЬ

Попри заяви декількох дослідників про те, що Twitter викликає більшу залежність, ніж сигарети та алкоголь, нав'язливе користування соцмережами не було внесене до списку розладів психічного здоров'я.

Проте соціальні медіа змінюються швидше, ніж вчені встигають їх вивчати.

Деякі дослідники звертають увагу на різні типи нав'язливої поведінки в соцмережах.

Так, нідерландські науковці нещодавно розробили власну шкалу для виявлення можливої залежності.

Втім, якщо залежність від соцмереж дійсно існує, її можна вважати типом загальної інтернет-залежності, яка є офіційно визнаним розладом.

2011 року науковці з Університету Ноттінгема Дарія Кусс та Марк Гріффітс проаналізували 43 попередніх дослідження в цій галузі і дійшли висновку, що залежність від соцмереж дійсно є психічним розладом і потребувати професійної допомоги.

САМООЦІНКА

Жіночі журнали з фотографіями надто худорлявих моделей, до того ж обробленими у Photoshop, вже давно визнані джерелом низької самооцінки у молодих жінок. Але тепер занепокоєння в деяких груп активістів почали викликати й соціальні медіа.

Спеціальні фільтри в них, а також освітлення та кут зйомки дозволяють створювати в них малореалістичні світлини. Згідно з опитуванням 1500 користувачів, проведеним благодійним фондом Scope, понад половина молодих людей у віці 18-34 років зазначили, що соцмережі змушують їх відчувати себе непривабливими.

Дослідження 2016 року, проведене в Університеті штату Пенсільванія, показало, що перегляд чужих селфі занижує самооцінку, оскільки користувачі порівнюють себе з фотографіями людей у найщасливіший момент їхнього життя.

А жінки зазвичай негативно порівнюють себе із селфі інших жінок, виявили дослідники з Університету Стретклайда в штаті Огайо та Університету штату Айова.

Утім, на самооцінку погано впливають не тільки селфі інших користувачів. Опитування тисячі користувачів Facebook зі Швеції виявило, що загалом жінки, які проводять багато часу в цій соцмережі, відчувають себе менш щасливими та впевненими.

САМОПОЧУТТЯ

У дослідженні, розпочатому 2013 року, науковці з'ясували, що чим більше часу люди проводили у Facebook, тим менше вони відчували задоволення від життя.

Втім, деякі інші експерименти виявили протилежне. Люди з емоційною нестабільністю частіше пишуть про свої почуття. В результаті підтримка, яку вони отримують онлайн, допомагає їм швидше оговтатися від негативного досвіду.

СТОСУНКИ

Якщо колись під час розмови з другом, він чи вона витягали свій смартфон і починали прокручувати стрічку Instagram, ви, напевно, замислювалися про те, як соцмережі впливають на стосунки.

Не меншою мірою це стосується й романтичних відносин. Дослідники з Університету Гвельфа в Канаді спитали 300 користувачів Facebook віком 17-24 років, "чи ревнують вони, коли їхній партнер додає в друзі незнайому людину протилежної статі".

Дослідження показало, що жінки, які проводять набагато більше часу в Facebook, ніж чоловіки, частіше відчувають ревнощі.

Дослідники дійшли висновку, що "саме середовище соцмережі сприяє цим почуттям, а також посилює занепокоєння щодо якості їхніх романтичних стосунків".

ЗАЗДРІСТЬ

У дослідженні, в якому взяли участь 600 дорослих, приблизно третина повідомила, що соцмережі викликають у них негативні емоції - переважно розчарування, причиною якого є заздрість.

Викликає її невтішне зіставленням свого життя з життям інших людей, і насамперед це стосується фотографій подорожей.

Почуття заздрості спричинює так звану "спіраль заздрості", коли люди починають публікувати більше саме таких світлин, які змушують заздрити.

САМОТНІСТЬ

Дослідження, опубліковане минулого року в "Американському журналі превентивної медицини", в якому взяли участь 7 тисяч людей у віці від 19 до 32 років, показало, що ті, хто проводить багато часу в соціальних мережах, вдвічі частіше почувають себе соціально ізольованими. Їм бракує відчуття приналежності групі, а також взаємодії з іншими та повноцінних стосунків.

На думку дослідників, у таких людей соцмережі витісняють особисті стосунки і змушують їх почуватися самотньо.

"Ідеалізоване уявлення про життя друзів та знайомих може спричинити почуття заздрості та хибне переконання в тому, що вони є більш щасливими та успішними. Такі думки дедалі більше посилюють соціальну ізоляцію". 

ВИСНОВКИ

Зрозуміло, що остаточні висновки в багатьох питаннях робити ще зарано. Проте можна сказати, що соціальні мережі здійснюють на людей дуже різний вплив, залежно від багатьох умов, і насамперед їхніх рис особистості.

Як й у випадку з їжею, азартними іграми та багатьма іншими спокусами сучасності, надмірне використання соцмереж може бути для деяких людей небажаним.

Але, з іншого боку, було би помилково стверджувати, що вони є безперечним злом, адже мережі приносять чимало переваг.

27.04.2020 р.

ЕТАПИ ВИХОДУ З КАРАНТИНУ

29.04.2020 р.

В рамках тижня психології була проведена з учнями гр.08-19 онлайн-акції

ПАРКАН ВІДВЕРТОСТІ

06.05.2020 р

До дня Перемоги  учнями гр.08-19 створено 

збірку нарисів "СТОРІНКИ ЖИТТЯ"

Посилання: https://drive.google.com/file/d/1qPHWfcHtgClQbMemJgg6dYhgWNtz6pKi/view?usp=sharing

08.05.2020 р.

День матері в Україні: історія і традиції свята

   Матір віддавна вважають символом берегині родини. Однак роль жінки не обмежується суто вихованням дітей і турботами про чоловіка.

   День матері святкується у світі 10 травня, в Україні традиційно у другу неділю травня. У цей день заведено вітати своїх неньок і дякувати їм за подароване життя й теплу підтримку. Історія Дня матері День матері уперше почали відзначати після Першої світової у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині та Чехословаччині. До цього Британія святкувала так звану «материнську неділю» – у четверту неділю Великого посту.

   Ідею віддати жінкам одну з неділь у році озвучували у США ще наприкінці 1800-х років, але тоді підтримки вона не отримала. Офіційно вітати всіх мам на планеті почали тільки на початку 20 століття завдяки сприянню окремих американських активісток.

   Традиції Дня матері Матір віддавна вважають символом берегині родини. Однак нині почастішали дискусії довкола ролі жінки в сім’ї, оскільки її роль не обмежується суто вихованням дітей і турботами про чоловіка. Матір, крім того, поєднує з побутом роботу, знаходить час на саморозвиток і виступає активним членом суспільства. Тому традиції привітання жінок вже переглянуті.

   У християн 10 травня також асоціюється з Матір’ю Божою, до якої віряни звертаються, просячи заступництва і допомоги. У травні люди висловлюють подяку материнській самопожертві, коли природа виряджає планету у пишні убори весняних квітів. День матері в Україні День матері в Україні уперше відзначили у радянському Львові – у 1929 році. Відтоді українки поширили цю традицію на землі Тернопільської області і Східної Галичини. Невдовзі СРСР заборонив відзначення цього свята, а вже з 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій Свято матері повернулося до України. Офіційно День матері святкують в Україні з підписанням президентом відповідного указу від 10 травня 1999 року.

ЛЮБА МАТУСЯ!!!

    Так сильно хочеться подякувати тобі просто так, за терпіння і любов, за вірність, за довіру і за твою безмежну ласку! Ти те, що змушує мене рухатися, ти те, що вселяє в мене сили, вчить жити і здійснювати найскладніші справи. Спасибі, мамо, тобі за кожен твій день, адже не було в твоєму житті і дня, щоб ти не згадала про своїх дітей!!!, Михалко Анна, гр.08-19

                                             

                                             Боженко Вікторія, гр.08-19

13.05.2020 р.

Виховна година на тему: «18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу»

18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Український інститут національної пам'яті підготував  матеріали та архівні фото, присвячені цій темі.

Кримські татари в місцях спецпоселень після депортації в 1944 році. Архівні фото http://www.memory.gov.ua/news/krimski-tatari-v-mistsyakh-spetsposelen-pislya-deportatsii-v-1944-rotsi.

11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб - на загальне спецпоселення, 6 тис. - у табори управління резервів, 6 тис. - до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також росіяни, українці, цигани, караїми та представники інших національностей (2882 особи), яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.

Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. В усіх спецпоселенців-військових вилучалися військові квитки, їм заборонялося носити зброю. При цьому старші офіцери залишалися на службі, тоді як старші офіцери-політпрацівники та співробітники карних органів відправлялися на спецпоселення.

Постановою радянського уряду від 8 січня 1945 р. «Про правовий статус спецпоселенців» відзначалося, що спецпоселенці користуються всіма правами громадян СРСР, але при цьому вони не мали права самовільно залишати райони спецпоселення, визначені для них, голови родин повинні були щомісяця реєструватися у міліції, а про всі зміни у сім’ях слід було доповідати міліції у триденний термін.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму. За рекомендацією Українського інституту національної пам’яті переважній більшості перейменованих населених пунктів повернуто історичні кримськотатарські назви, що стало практичною реалізацією передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» забезпечення державою права депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, що були перейменовані за часів СРСР у зв’язку із здійсненням депортації.

Перегляньте фільми про геноцид Кримськотатарського народу:

Фільм "Хайтарма"  https://www.youtube.com/watch?v=xtMlLuWmLPc

Фільм "Чужа молитва" https://kino-teatr.ua/film/chuja-molitva-48323.phtml

20.05.2020 р.

День вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу

У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.

День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно молоде, але таке улюблене народне свято, покликане сприяти єдності й культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.

Традиційно в Україні цей день відзначається в третій четвер травня. Цьогоріч – День вишиванки припадає на 21 травня.

Історія Дня вишиванки

День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу.

Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну.

День вишиванки 2020 онлайн  

Цього року все буде по-іншому. На своїй Фейсбук-сторінці засновники свята закликають не проводити масових заходів, а також дотримуватися всіх медичних рекомендацій на період пандемії.

Разом з тим вважають, що українцям в такий кризовий період особливо потрібні позитивні емоції, натхнення, налаштування на добрі думки. Саме тому цьогоріч планують безліч онлайн акцій, про які повідомлятимуть на сторінці.

Організатори закликають одягнути вишиванки за будь-яких умовах: вдома, якщо карантин триватиме, або на роботі в посткарантинний період.

День Вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу.

Пандемія дала можливість зупинитися та осмислити, що насправді є дуже важливим – турбота про старше покоління та виховання освіченого, гуманного наступного.

Організатори День Вишиванки пропонують присвятити цей день у карантинний період дослідженню власного роду.

«Формування дерева роду – не тільки захоплива справа, це – вкрай важлива складова повернення історичної пам’яті цілого народу.

Розпитайте у старших родичів про своїх пра-пра, звідки вони родом, ким були і які насправді мали прізвища. Ви відкриєте для себе багато несподіваних фактів про примусові переселення, зросійщення, участь у визвольній боротьбі, репресіях, втратах родини під час голодоморів. Разом з тим, ви відшукаєте у своїх родоводах і видатних науковців, лікарів, митців, військових – родичів, які насправді були героями свого часу», – йдеться у повідомленні.

Також День Вишиванки – День Родоводу присвячується видатним українським родинам, кілька поколінь котрих робили значний внесок у розбудову української державності, культури, науки. Таким чином прагнемо заповнити пустку в інформаційному просторі і привернути увагу українців до того, що кожен український рід є частиною кореня, з якого виростає Україна. 

Модні вишиванки у 2020 році

У моді в 2020 році продовжують залишатися як традиційні вишиванки у вигляді сорочок, так і вишиванки-сукні різних кольорів і фасонів. Такий одяг можна вдягти і на прогулянку, і на свято, і на роботу.

Також у моді вишиванки на сучасний лад – з несподіваними малюнками та квітами. Кожен може дібрати свою за смаком.

Що символізують основні кольори вишиванок?

• Червоний колір – символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість.
• Білий колір – символ невинності й оберіг від нещастя та лихого ока.
• Чорний колір – це багатство і достаток.
• Золотий або жовтий – справжній символ меду і пшениці, добробуту, достатку, багатства і радості.
• Зелений – жіночий колір, колір усього живого.
• Синій колір – символ неба і води, звільнення від недуг і душевного спокою.

Тож одягайте вишиванку на будь-який смак і колір де б ви не були! Заповнюйте іфнопростір світлинами своїх родин у вишиванках!

Вражаймо світ красою і розмаїттям українських вишиванок!

25.05.2020 р.

03.06.2020 р.

Свята Трійця: Традиції, обряди, забобони Зелених Свят

Зелені Свята відзначають на 50-й день після Великодня

Це свято дуже давнє. Його коріння виходять з часів Старого завіту. Саме в цей день на святих апостолів, послідовників Ісуса Христа, зійшов Святий Дух, який і символізує триєдність Бога. З цього дня Бог послав апостолам дар розмовляти різними мовами. І саме цей день вважається Днем народження Церкви. Традиції святкування Трійці древньоязичницькі і християнські тісно переплетені між собою і мирно співіснують по сьогоднішній день.

Традиції та прикмети свята

Трійцю святкують три дні. Господині до неї дуже ретельно готуються: наводять в будинку чистоту, прикрашають житло свіжими гілками клена, берези, верби, липи, квітами і травами, що символізує процвітання і новий життєвий цикл.

Субота перед святом є поминальним днем. Люди в храмах ставлять свічки за упокій померлих родичів. Особливо моляться за тих, хто помер передчасною смертю, вважаючи їх жертвами підступних русалок. До свята жінки печуть пироги, готують м'ясні та рибні закуски. У деяких регіонах в цей день фарбують яйця в зелений колір.

Перший день – Зелену неділю – у народі вважають днем активності й підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якою прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в цей день в храмах відбуваються святкові богослужіння. Потім люди ходять один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки. Трійця завжди вважалася дівочим святом. Вони плетуть вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Потім йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і берегли до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм у нову сім'ю благополуччя і любов. Потім під берізкою організовували пікнік – святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені.

Другий день свята називається Клечальним понеділком. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословення на майбутній урожай.

На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата "водили тополю", в ролі якої була незаміжня дівчина – перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося до великої удачі. У цей день в колодязях освячували воду.

В Зелену середу молодиці зустрічали русалок. Зелений четвер називали ще Мавським великоднем. В цей день наші предки нічого не робили, а пекли паски-баби, фарбували крашанки, одружені чоловіки та жінки проводили цілий день "в гульбищах". Молодь участі у цих ігришах не приймала. Закінчувалися Зелені свята проводом русалок в понеділок, після тижня Зелених свят.

Народні звичаї Трійці

З Трійцею пов'язано багато народних звичаїв, прикмет і ритуалів. Так, наприклад, трави (меліса, м'ята) і квіти після освячення в церкві вважаються цілющими, тому з них заварюють чай.

Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров'я і краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і красу.

Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову, то це є запорукою дружної, щасливої і міцної родини. Хто не вірить, може перевірити на власному досвіді.

За народними повір'ями разом за Зеленими святками йшов русальний тиждень. Це час ворожінь, якими, в основному, захоплювалися дівчата. Вони плели і пускали на воду віночки. Якщо віночки, пущені по воді, сходяться, значить, дівчину в цьому році посватають. Якщо віночок повернеться до берега, значить, вона просидить ще рік в дівках. А якщо віночок зовсім потоне, то нескоро дівчина вийде заміж. Якщо рівно пливе вінок - і життя складеться розмірено і гладко. Якщо вінок гойдається на хвилях або паморочиться, значить і життя буде бурхливим, неспокійним. Якщо вінок швидко зник з очей - вийти заміж їй в далеких краях.

В Трійцю дівчата ворожили ще на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.

Також на Трійцю для збереження сімейного щастя готували особливу яєчню. Для цього брали для неї 2 яйця, знесених куркою в четвер, що символізували подружню пару. Жарячи блюдо на круглій сковороді, господиня наговорювала на нього молитву.

Забобони і небезпека на Трійцю (Сьомік)

Ще одне слов'янське повір'я говорить про те, що німфи і наяди-русалки виходять зі своїх місць проживання вирів і річок на поля саме на Трійцю. Ночами вони заводять свої ігри і живуть у лісах до Петрова дня.

У народі вважається, що подорожніх вони зазивають сміхом і можуть залоскотати до смерті. Семик здавна називають "великий день русалок". Тому купання в річках під час зелених святок вважається небезпечним.

Ще в старовину служителі церкви звинувачували народ у язичницьких забобонах і пов'язано це було з повір'ями про русалок. Не всі традиції Трійці дня дійшли до нас. Багато чого забулося, а дещо видозмінилася до невпізнання. Але, тим не менш, свято живе досі і з християнськими і народними традиціями.

Наприклад, таємничі незнайомки можуть влаштовувати в стилі старих слов'янських традицій "фаєр шоу" - казкові танці з вогнем, ну і звичайно після цього також як і в минулі часи стрибати через вогнище парами.